Найважливішим завданням сучасної української школи є формування в особі нинішніх школярів майбутнього нації, виховання вільних, відповідальних людей, гідних громадян своєї держави. Визначальною характеристикою громадянської зрілості с розвинена правосвідомість — усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до закону, до державної влади. Передумовою формування я розвитку правосвідомості особистості є насамперед правова освіченість і здатність керуватися відповідними знаннями в умовах сучасного громадського життя, чого можна досягнути за допомогою правового виховання й освіти.
Програма гуртка «Підліток і Закон» розрахована на учнів 9-11 класів, загальна кількість навчальних годин – 70.
Метою гуртка «Підліток і Закон»є:
формування особистості громадянина України, якому притаманні правова культура, усвідомлення цінності свобод і прав людини.
формування компетентної в праві і соціально адаптованої особистості випускника.
Завдання гуртка «Підліток і Закон»:
засвоєння учнями систематизованих правових знань, умінь і навичок правової діяльності;
спрямування на вироблення правової свідомості, світогляду, поглядів і переконань;
сприяння в набутті навичок самостійного оволодіння й застосування правових знань і вмінь, аналізу й оцінки правових явищ і процесів;
формування стійких навичок свідомої правової поведінки і мислення, позитивних особистих рис, вироблення активно життєвої позиції;
розвиток пізнавального інтересу до проблем права, постійної потреби в правовому знанні.
Принципи правової освіти та правового виховання:
зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи правової освіти навчання і виховання і умінь і дій. зорієнтованість учнів, навички правової взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні і ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії — цілеспрямованість правової освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду правозахисник дій, формування правової культури учнів, виховання потреби спиратись на неї протягом усього життя;
демократичність — виховання духу соціальної справедливості, основаної на засадах права, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень, виходячи з правових засад;
плюралізм означає виховання поваги до Закону, уникання протиправних дій і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-які протиправні дії є неприйнятними.
Актуальність проблеми правового виховання школярів на сучасному етапі зумовлена наступними основними факторами:
по-перше, однією зі сторін усебічного розвитку особистості є наявність у неї високої культури поведінки адже не можна вважати фізично здорову людину культурною, коли вона, маючи ґрунтовні знання, добре працюючи або навчаючись, порушує норми моралі чи законів,
по-друге, в Україні спостерігається тенденція до зростання дитячої злочинності, поширення злочинності середі неповнолітніх випереджає її загальне зростання, при цьому вона «омолоджується»;
При реалізації змісту правової освіти і правового виховання дотримуємося:
особистісно зорієнтованого підходу, за якого в центр навчально-виховного процесу ставляться інтереси особи учня. Центральною ідеєю правової освіти при цьому є виконання «Декларації прав людини», поняття{ невідчужуваних прав людини, а зміст її спрямовується на виховання громадянина правового суспільства, що прагне до вільного вибору власного життєвого шляху і способів його реалізації рамках Закону, будує свою діяльність на основі визнання абсолютної цінності прав людини. Особистісно зорієнтований підхід при формуванні змісту правової освіти передбачає врахування вікових особливостей учнів, розробку змісту кожного конкретного етапу навчання за віковою вертикаллю у взаємозв'язаному контексті всього навчального змісту;
діяльнісного підходу, який визначає спрямування змісту правової освіти на розвиток уявлень і вмінь, що забезпечують успішність розвитку правової культури особистості. Цей підхід реалізується шляхом створення навчальних ситуацій, в яких апробуються на практиці засвоєні правові відносини. Реалізація цього підходу здійснюється на основі позитивного досвіду участі учнів в окремих правозахисних акціях, проектах;
конкретно-історичного підходу, який вимагає розглядати навчальний зміст правових дисциплін у цілому, як історичну категорію, своєрідну модель конкретних вимог суспільства щодо підготовки і виховання молоді до життя та діяльності в правовому суспільстві.
Очікуваними результатами наприкінці занять є формування розумової діяльності учнів, які повинні:
уміти виділяти головне в різній інформації; творчо застосовувати різні види і форми порівнянь; користуватися міжпредметним порівнянням;
здійснювати діалектичне та системно-структурне узагальнення, виконувати завдання проблемно-узагальнюючого характеру, встановлювати міжпредметні зв'язки в різній інформації;
працювати з науковою літературою, писати конспекти, наукові реферати;
набути початкового досвіду наукових доповідей і дискусій;
поглиблювати теоретичні знання за обраним напрямком, аналізувати, порівнювати, узагальнювати літературні дані й результати власних пошуків;
оформляти наукову (пошукову) роботу, доповідати, брати участь у захисті творчої роботи.
